Як ви вважаєте, чому людина і тварина по-різному
сприймають інформацію?
І. Щоб знайти повну відповідь на це питання, варто
ознайомитися з ученням І. Павлова про сигнальні системи.
Усі умовні подразники є сигналами безумовних
подразників, вони й становлять першу сигнальну систему, характерну для
високоорганізованих тварин і людини. Перша сигнальна система зумовлює
сприймання за допомогою органів чуття чуттєво-конкретних образів. Це основа для
утворення умовних рефлексів. Перша сигнальна система є й у тварин, і в людини.
У вищій нервовій діяльності людини розвинулась надбудова у вигляді другої
сигнальної системи. Вона властива лише людині і виявляється в спілкуванні за
допомогою слова, мовою, поняттями. З появою цієї сигнальної системи стали
можливими абстрактне мислення, узагальнення численних сигналів першої
сигнальної системи. За І. П. Павловим, слова перетворились на «сигнали
сигналів».
Виникнення другої сигнальної системи стало
можливим завдяки складним взаємовідносинам між людьми, оскільки ця система є
основою спілкування, колективної праці. Таке спілкування неможливе за межами
суспільства.
Друга сигнальна система породила абстрактне
мислення, письмо, читання, підрахунки. Слова сприймаються і тваринами, але
зовсім не так, як людиною. Тварини сприймають їх як звуки, а не їхнє смислове
значення, як люди. Отже, у тварин немає другої сигнальної системи. Обидві
сигнальні системи людини взаємопов’язані. Вони формують поведінку людини в
широкому розумінні слова. Причому друга сигнальна система змінила першу
сигнальну систему, бо реакції першої стали значною мірою залежати від
соціального середовища. Людина стала здатною керувати своїми безумовними
рефлексами, інстинктами, тобто першою сигнальною системою. Ознайомлення з
найважливішими фізіологічними функціями кори великого мозку свідчить про
надзвичайне її значення в життєдіяльності. Кора разом з підкірковими утворами є
відділом центральної нервової системи тварин і людини. Функції цього відділу —
здійснення складних рефлекторних реакцій, що становлять основу вищої нервової
діяльності (поведінки) людини. Невипадково вона найбільше розвинена. Особливою
властивістю кори є свідомість (мислення, пам’ять), друга сигнальна система
(мова), висока організація праці й життя загалом.
1.
Пазл.Форми діяльності кори головного мозку
ІІ.Продовжуємо працювати з теорією.
Мова — це не тільки спосіб передачі інформації
від однієї людини до іншої, а й знаряддя для передавання досвіду від одного
покоління до наступного. У результаті цього у людей з’являється (крім
генетичної) ще й соціальна інформація про досвід, накопичений за тисячі років.
Яке ж походження має мова? (відповідь на це питання ви знайдете в додатковій інформації до наступної вправи).
Слова, які людина вимовляє, чує або бачить
написаними, є умовними подразниками, які сприймає і розпізнає кора великих
півкуль головного мозку. Це сигнали, символи конкретних предметів і явищ
навколишнього середовища. Словом позначається все, що сприймає людина за
допомогою органів чуття. Разом із тим слову притаманна узагальнююча функція.
Слова для людини — це не тільки звуки (подразники), але й поняття. Людина
узагальнює поняття не тільки про предмети, їхні властивості, явища
навколишнього світу, але й свої відчуття, переживання, почуття. Людина думає
словами, завдяки чому абстрагується від дійсності (абстрактне мислення).
За допомогою мови здійснюється аналіз і
узагальнення інформації, міркування, висновки. Усне і писемне мовлення
допомагає людині ознайомитись із соціально-історичним досвідом людства, досвідом
інших людей, спілкуватися з ними.
ІІІ. Навчання —
це досить постійні зміни поведінки, що відбуваються в результаті
накопичення досвіду. Стійкість набутих форм поведінки залежить від пам’яті, яка
зберігає отриману інформацію.Опрацюйте матеріал підручника ( сторінки 158-159) "Види навчання".
IV. Продовжуємо, Чінгіз
Айтматов говорив, що : «Людина, позбавлена пам’яті, по суті, перестає бути людиною».
І дійсно, людська пам’ять — це основа особистості.
Деякі мають дивовижну пам’ять! Серед багатьох видатних особистостей ми нерідко
зустрічаємо приклади феноменальної, справді безмежної пам’яті. Артефакти
свідчать, що римський філософ Сенека міг повторити 2000 різних слів у тому ж
порядку, в якому почув їх тільки один раз. Французький фізик Андре Марі Ампер
запросто відтворював довгі уривки з енциклопедії навіть через 50 років
після їх прочитання. Великий Бетховен складав на ходу і не потребував
паперу до тих пір, поки п’єса повністю не «записувалася» у нього в голові. А в
давніх греків навіть була богиня пам’яті — Мнемозина — мати дев’яти муз,
покровителька всіх відомих тоді наук і мистецтв.
«Пам’ятні» рекорди неодноразово встановлювалися і
нашими сучасниками. Так, в 1988 році американка Барбара Мур виконала на піаніно
з пам’яті 1852 пісні. Її «концерт» тривав більше ніж два тижні — від 25 жовтня
до 13 листопада...
8.Пам'ять. Впорядкуй пари понять
Підсумовуємо.
9. Кросворд з теми
Домашнє завдання на12.04.2018 р.: опрацювати параграф 47 . У разі, якщо ви не встигли виконати вправи, прошу закінчити їх виконання вдома.
3.Характеристика залоз внутрішньої секреції.
